політики, системи ефективних заходів, офіційних директив з метою досягнення узгоджених
процесів планування, зрозумілих настанов та гармонізованих вимог. Ефективний механізм управління є невід’ємною частиною виконання КПД. В ідеальному випадку, цей механізм мав
допомогти країнам–членам НАТО розробляти взаємодоповнюючі (не обов’язково спільні)
національні цілі та плани трансформації.
Але НАТО й досі потерпає від вартісного та зайвого дублювання, тоді як критичні спроможності залишаються незабезпеченими. Замість того, щоб сприяти більшій узгодженості між національним та колективним плануванням, існує загроза створення ще одного бюрократичного прошарку в НАТО, який стримуватиме трансформацію. Основні напрями військової імплементації КПД сформульовано у «Директиві Військового комітету НАТО щодо військової імплементації ня КПД. Згідно ствердженню П. Савре з відділу оборонної політики і планування НАТО: «...документ також довів свою ефективність у процесі трансформації окремих держав Альянсу»13.
На основі рекомендацій, наданих Військовим комітетом у червні 2006 р., Комітет оборонного планування узгодив Міністерську директиву 2006 р.14, яка визначала новий рівень амбіцій, що вимагав від Альянсу проведення одночасно двох великих та близько шести менших операцій15. Однак, ані КПД, ані інші документи не дають остаточних рекомендацій для держав–членів, як здійснити перехід на такий рівень. КПД повинна була забезпечити політичне підґрунтя для розвитку нового підходу до операцій – підходу на основі бажаного ефекту, який орієнтований на досягнення конкретних результатів і ефективніше використання різних інструментів Альянсу, призначених для реагування і подолання кризових ситуацій, а також на забезпечення координації заходів з іншими організаціями та структурами. Офіційне визначення в рамках НАТО ця Концепція отримала в документі Військового комітету «Позиція
Військового комітету щодо підходу до операцій наоснові бажаного ефекту» з часом підтвердженого на рівні стратегічних командувань НАТО16. Згідно з цим документом «Підхід до операцій на основі бажаного ефекту – це послідовне та комплексне використання різних інструментів Альянсу у поєднанні з практичним співробітництвом з країнами не членами НАТО для створення ефекту, необхідного для досягнення запланованих цілей і умов завершення операції»17. Комплексність практичного співробітництва визначається в тому,
що воно відбувається від стратегічного до тактичного рівня у чотирьох площинах: військовій
(збройні сили), політичній (дипломатія), еконо13 мічній (санкції, допомога та інвестиції) та громадянському суспільстві (судова система, поліція, освіта, суспільна інформація, громадянська
адміністрація, підтримка інфраструктури).
Тобто підхід до операцій на основі бажаного ефекту – це процес, що ґрунтується на досягненні бажаного ефекту шляхом визначення мети, якої необхідно досягти на тактичному (поле бою) і стратегічному (операція) рівні та надати можливість виконавцям самім вирішувати, як цього досягти. За словами Генерала Л. Л. Сміта, ВГ ОЗС НАТО з питань трансформації, ідея полягає в тому, щоб «не диктувати командиру; «саме цього ми хочемо від вас на тактичному рівні» і не казати йому потім, як цього досягти, а радше сказати йому: «ось такого ефекту ми прагнемо досягти на полі бою», і дати командирові можливість самому вирішувати, як це зробити»18.
Це тактичний рівень мислення на основі досягнення бажаного ефекту. З переходом до вищого стратегічного рівня ситуація ускладнюється, але концепція залишається незмінною. Якщо потрібно досягти ефекту під час операції в країні, регіоні, зоні, то самі військові сили цього
зробити не зможуть. Для досягнення бажаного ефекту потрібен комплексний підхід: поєднання
військових та цивільних сил, отже мислити треба саме у такий спосіб.
Комментариев нет:
Отправить комментарий